Я згадую дитинство безтурботне,
Так хочеться, щоб час той знову повернувся,
І жити в тій, бабусиній старій хатині,
Що на околиці села стоїть.
Босо побігати по стежці,
Що в’ється серед жита золотого,
Заглянути на поле, на стожок залізти
І сіна погребти.
В ставку скупатись, рибу половити,
Сходити по гриби
В той ліс, що в Палачаї росте,
Корів попасти, діду помагаючи.
Так хочеться ввібрати запах літа,
Дитинства і минулого життя,
І зупинити час, що стрімголов летить,
Неначе сонця світ…
1980 р.